Усе моє, що зветься Україна

...Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе, як є - дорога, явори,

усе моє, що зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна, 

що хоч спинись і з Богом говори...

Ліна Костенко